Імператора/Шахіншах

Автор: Ришард Капусницький «Імператор репортажу», «журналіст століття», найви-даваніший у світі польський автор, лавреат численних міжнародних премій Ришард Капусцінський (1932-2007) бачив, за власними словами, 27 революцій у країнах Третього Світу. Дві з них — етіопська та іранська — знайшли відображення в «Імператорі» та «Шахіншаху». Написані зовсім по-різному з погляду літературної форми, твори ці на рівні змісту демонструють певні спільні риси. Нахабні зловживання з боку влади, наростання народного гніву, бунт, самоорганізація і взаємодопомога громадян, повалення режиму, а потім — безпорадність нової влади, хаос та інші невеселі і, на жаль, надто добре знані українському читачеві речі. Спрятать Характеристики Автор Рышард Капущинский Издательство Видавництво 21 Количество страниц 294 Показать всё Где читать книгу? Читайте и слушайте книги в мобильном приложении или скачайте epub Подходит для iBooks (iPhone, iPad, iMac) fb2 Подходит для эл. книг и других устройств mobi Подходит для электронных книг Amazon Kindle pdf Открывается в Adobe Reader или браузере Варианты оплаты Оплата карткою On-line або карткою "Пакунок школяра" Оплата карткою "ДІЯ єКнига - 908 грн" Показать всё Отзывы 5 2 Оставить отзыв Марія Вачко 31 мая 2021 г Наша історія крізь призму історій Ефіопії та Ірану Кажуть, щоб зрозуміти дещо про себе, треба поглянути на себе збоку. Так і я багато почерпнула з книжки "імператора репортажів" Капусцінського, хоч там і не було і згадки про Україну чи щось на кшталт. Ця книжка містить два репортажі, різні за своєю будовою, типом оповіді та зображуваними країнами - Ефіопією та Іраном. Що може поєднувати Україну й Ефіопію, подумаєте ви. А поєднувати може... голод... А точніше голоди (1973, 1983-1985рр.). Так, роки не ті, але байдужість (сприяння?), зажерливість влади ті ж. Ну і більш очевидною не може бути революція. В обох країнах її мотором стають студенти. Хоча в Ефіопії та Ірану різні передумови, але і тут, і там насправді людей мудрих не потребують, бо думати, більшою мірою в Ірані, - це страшне каліцтво. Цікаво, що в Ефіопії ознакою тих чи інших розмірковувань були сумні обличчя... Але що це я тільки про подібності: ці дві далекі країни мали різний шлях ще й тому, що в одної було те, чого не було в іншої. В Ефіопії не було нафти, яка приваблювала до Ірану (принаймні упродовж 20 століття) інші країни, зокрема Британію, США. Тому, мабуть, в тій африканській країні так довго і протримався один Імператор - Гайле Селасіє, коли в Ірані за той же описаний час змінилось щонайменше четверо шахів. Ну і ще кілька прикрих фактів: В Ірані був свій НКВС - Савак, який теж невпинно винюхував, вислухував противладні настрої, навіть там, де їх не було. Відповідно там теж засуджували поетів, митців та мудреців. В Ірані також була своя Компартія - "Растакхіз", в яку мали вступати всі. Звісно, у книжці йшлося про більше сенсів, але оце вичитане поміж рядків для мене дуже прикладне... Щиро раджу, якщо теж любите шукати такі подібності. Читать полностью 1 Agni K 15 января 2021 г Література факту Жанр нової журналістики/літератури факту/художнього репортажу - це ніби і документальний твір, але без сухого викладення дат, імен і цифр, а жива історія, з героями та їх рефлексіями, записана в місці подій. На даний момент, це найкращий з мені відомих спосіб наблизитись до розуміння певних історичних і політичних процесів. Часто ще і відчути атмосферу життя в країнах, куди навряд чи коли-небудь трапиться нагода/потреба/бажання поїхати у відпустку. От як на приклад Ефіопія та Іран, революції в яких можна прожити разом з Ришардом Капусцінським. - На тридцять із гаком мільйонів підданих друкувалося щоденно двадцять п‘ять тисяч примірників газет, але пан наш виходив з того принципу, що навіть найбільш лояльної преси не слід давати забагато, оскільки з цього може розвинутися звичка читати, а потім вже тільки крок до звички думати, а відомо, які це викликає незручності й переживання, гризоти й страждання. -«Здається, Гайлу почав думати, бо явно засумував». А так тоді було: всі, хто розглядався по імперії і задумувався, ходили сумні і замислені, з якоюсь тривогою.