Всесвіт на долоні. Подорож крізь простір, час та за їхні межі

Автор: Christophe Galfard Один з описів цієї книжки – «так ніби "Путівник Галактикою для космотуристів" справді був путівником». Кристоф Ґальфар – фізик, учень Стівена Гокінга, співавтор книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Гокінга та його доньки Люсі, – пояснює найновіші досягнення науки про Всесвіт у дуже доступній і дотепній манері, цього разу радше для дорослих, ніж для дітей. Складне у максимально простому викладі.Відгуки про «Всесвіт на долоні»:«У чому Ґальфар направду блискучий, то це в його кришталево прозорому роз’ясненні теорії квантового поля – вдячний складник, коли йдеться про популярну книжку з фізики… Ґальфар навіть наважується і ризикує розпочати розмову, якої багато популяризаторів науки бояться – обережне пояснює, як фізики дають собі раду з безкінечністю... Завдяки легкому розмовному стилю, “Всесвіт на долоні” добре підлаштований під загальну аудиторію, читачів, які мають дуже обмежені наукові знання, або й не мають зовсім… Прочитання [книжки] залишить по собі глибоке розуміння, як сучасна фізика наближає нас до глибокого розуміння реальності».Дженіфер Олетт, The New York Times«Вичерпний, від "Антиматерії" до "Ядерного синтезу" підсумок сучасної фізики... Розкутий, ви-тут-зі-мною наратив пана Ґальфара запрошує впасти на хвіст променю світла, вдивитись в атом, вийти з тілесної оболонки та зануритися свідомістю у саме пекло Великого Вибуху... він є балакучим гідом із грайливим почуттям гумору, як от коли припускає, що зникнення динозаврів спричинила їхня необізнаність із теоретичною фізикою... Епічна гулянка сучасної фізики. А позаяк на розливі пан Ґальфар, інформація тече рікою...»Елан Хіршфелд, Wall Street Journal«Кінематографічна, динамічна, інформативна, захоплива, поетична…[Ґальфарові] вдається переконувати звичайних читачів, що математичні предмети можна обмірковувати у незвичний спосіб. Уникаючи спрощення, він є зрозумілим і ніколи не заплутує (як це трапляється у багатьох інших популярних книжках з фізики) несамовитими нагромадженнями наукового жаргону і великих чисел».Александр Мастерс, The Spectator