Чорний альбатрос

Автор Т. Крюкова

„Усю поважність із Прошки як цебром води змило. Він не сумнівався, що поряд із розповіддю Трояна історія з розбійниками здасться дитячою пригодою. Судячи з напису на камені, Трояну довелось зустрітися з незвичним супротивником. Навряд чи він буде виявляти скромність. Троян подумки відзначив, що в душі у Прошки проросло насіння ревнощів. Це треба мати на увазі. Недарма Морок казав, що любов служить світлу, а ревнощі – пітьмі. Він подивився Маріці в очі і з напускною байдужістю мовив: - Не хочеться згадувати. Головне, все позаду. Навіть якби Троян у всіх кольорах описав найнебезпечніші пригоди, битву з драконом або бій із цілою збройною армією - і тоді його розповідь не створила б сильнішого враження, аніж ця скупувата фраза. Кожному було зрозуміло, що випробування Трояна не було схожим на приємну прогулянку, тому його скромність викликала повагу.”