Ловець у житі

Автор Джером Девід Селінджер

Голден ― сімнадцятирічний хлопець. Розчарований у всьому та всіма, намагається знайти хоч якусь справедливість, чесність, натомість знаходить лише фальшу та обман. Він ― символ бунту, протесту. Єдиний промінчик для нього ― сестра Фібі. По-дитячому тендітна, але по-дорослому мудра. Вміє слухати, здатна правильно підбирати слова, вкладаючи в них сенс. Одногу разу Голден їй сказав: « [...] я собі уявляв, як табунець малечі грається серед поля ― кругом жито й жито, куди не глянь. Тисячі дітлахів, і довкола ― жодної людини, тобто жодної дорослої людини. Крім мене, звичайно. А я стою на краю страшнющої прірви. Нібито я повинен ловити малюків, якщо вони підбіжать дуже близько до прірви. Бо вони граються, гасають і не дивляться, куди біжать. А я повинен звідкись вискакувати й ловити їх, щоб не зірвались у прірву. Оце й усе, що я маю цілий день робити. Стерегти дітей над прірвою в житі. Дурниці, звичайно, я знаю, але це ― єдине, чого мені хочеться по-справжньому. Дурниці, звичайно». Прірва ― то доросле життя, в якому таїться все найтемніше, найпідступніше. Голден на власній шкурі відчув всю неправильність цього світу. Бо коли ти дитина, тобі невідома та фейковість та театральність як тогочасного, та і сучасного суспільства. Можливо, ми всі хочемо, щоб нам просто зловили над прірвою...